Мовна ситуація в освітньому просторі Донеччини на початку ХХІ століття

Аннотация

Масова двомовність, деформація мовної ситуації можуть бути передумовою втрати суспільної консолідації. Саме тому дослідження мовної ситуації в Україні та окремих її регіонах, з’ясування чинників впливу на формування мовної поведінки особистості в умовах білінгвізму є важливим і актуальним напрямом сучасної української соціолінгвістики. Статтю присвячено вивченню мовної ситуації в закладах вищої освіти Східної України. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз мовної ситуації в закладах освіти Донеччини, простежити внутрішньомовні деформації, зумовлені чинником впливу російської мови на українську та схарактеризувати роль освіти в національній консолідації України. Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань: 1) визначити основні підходи тлумачення білінгвізму лінгвістиці; 2) дослідити соціально-політичні та демографічні чинники розвитку двомовності на території Донеччини; 3) простежити роль освіти в національній консолідації України.Об’єктом дослідження є мовна ситуація у сфері освіти Донеччини, функціонування української мови в ситуації українсько-російського білінгвізму.  Предмет дослідження – стан реального використання української мови в освітньому просторі Донеччини й тенденції розвитку деформованої мовної ситуації  в закладах освіти Донецької області на  початку ХХІ століття.

Увагу приділено висвітленню результатів соціологічного дослідження, головне завдання якого – визначити тенденції розвитку білінгвізму у сфері освіти. Проаналізувати закономірності функціонування української мови серед молоді. Нами розроблено анкету, у якій, крім паспортної частини та питань, за якими можна отримати інформацію про мовну ситуацію в закладах вищої освіти, запропоновано подати власні коментарі щодо обов’язкового використання української мови педагогічними працівниками та студентами. Матеріалом для дослідження є результати проведеного нами анкетування. Респондентами стали студенти І-ІV курсів, викладачі Донбаського державного педагогічного університету – 116 осіб, Маріупольського державного університету – 155 осіб, Горлівського інституту іноземних мов – 178 осіб та Донецького національного технічного університету – 127 осіб.  Загальна кількість анкет – 576. У статті проаналізовано попередні результати дослідження.