Українські паремії як репрезентанти текстової категорії інформативності

Авторы

  • Валентина Калько Черкасский национальный университет имени Б. Хмельницкого

DOI:

https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.18501

Аннотация

Статтю присвячено описові паремій як репрезентантів однієї з засадничих текстових категорій – інформативності. З огляду на знакову природу пареміям властива синтактика, виявлена в їхньому зв’язку з іншими знаками в мовному потоці, а отже, вони функціюють як структурно-змістові компоненти тексту, засоби його категорійної та концептуальної організації. Доведено, що прислів’я є одним із потужних засобів формування інформаційного масиву тексту, пов’язаного не лише зі свідомістю автора й адресата, а й із семіотичним універсумом культури. Як репрезентанти текстової категорії інформативності, паремії в текстах передають фактуальну, концептуальну, підтекстову інформацію. Для вираження фактуальної інформації слугують паремії вжиті з прямим значенням, зміст яких тотожний сумі значень складників і спроєктований на реальні факти, події, ситуації, процеси. Реалізуючи концептуальну інформацію, прислів’я функціюють як заголовки, епіграфи, сприяючи розгортанню основної ідеї тексту. У такому разі вони є засобами втілення авторської позиції. Пізнавальна роль паремій у передаванні концептуальної інформації пов’язана з їхньою здатністю конденсувати знання про світ, орієнтованістю на адресата, оскільки вони створюють чіткі сигнали адресованості, які активно впливають на сприйняття тексту, і наділені потужним впливовим ефектом. Прислів’я як заголовки й епіграфи сприяють експлікації концептуальної інформації тексту. Одним із продуктивних засобів створення підтексту є паремії метафорично-асоціативної природи, оскільки їхнє значення сприяє перетворенню й збагаченню асоціативно-образного змісту твору. Роль паремій у творенні підтекстової інформації пов’язана з їхньою здатністю породжувати додаткові смисли, завдяки своїй метафоричній природі, здатності до поєднання з іншими висловленнями, глибинній етнокультурній символіці.

Скачивания

Библиографические ссылки

Beaugrande, R. & Dressler, W. U. (1981). Introduction to text linguistics. London: Longman.

Bogumil, Mary L. & Molino, Michael R. (1990). Pretext, Context, Subtext: Textual Power in the Writing of Langston Hughes, Richard Wright, and Martin Luther King Jr. College English, 52, 7, 800-811.

Dancyger, K. & Rush, J. (2007). Alternative Scriptwriting: Successfully breaking the rules. Burlington, MA, USA: Focal Press.

Dridze, T. M. (1984). Tekstovaja dejatel›nost› v strukture social›noj kommunikacii: Problemy semiosociopsihologii. Moskva: Nauka.

Dijk, T. A. v. (1995). Discourse Semantics and Ideology. Discourse & Society, 6 (2), 243-289.

Eshhenko, T. A. (2009). Lіngvіstichnij analіz tekstu. Kiїv: Akademіja.

Fateeva, N. A. (2010). Sintez celogo: Na puti k novoj pojetike. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie.

Galperin, I. R. (2007). Tekst kak obekt lingvisticheskogo issledovanija. Moskva: KomKniga.

Hropko, P. P. (1985). Anatolіj Svidnic›kij. Svidnic›kij A. P. Roman. Opovіdannja. Narisi (ss. 5–26). Kiїv: Naukova dumka.

Kolegaєva, І. M. (2014). Megatekstova struktorovanіst› prozi Oksani Zabuzhko. Odes›ka lіngvіstichna shkola: koordinati suchasnih poshukіv. Odesa: vidavec› Bukaєv Vadim Vіktorovich, 248-259.

Kononenko, V. (2014). Kljuchovі vislovlennja jak tekstotvіrnі znaki hudozhn›ogo diskursu. Ukraїns›ka mova, 1, 38–50.

Kuharenko, V. A. (1988). Interpretacija teksta. Moskva: Prosveshhenie.

Lotman, Ju. M. (1998). Ob iskusstve. Sankt-Peterburg: Iskusstvo-SPB.

Melerovich, A. M., Mokienko, V. M. (2011). Sovremennaja russkaja frazeologija: (semantika – struktura – tekst). Kostroma: Izd-vo Kostromskogo un-ta.

Mieder,W. (2005). Proverbs are the best policy: Folk wisdom and American politics. Logan, Utah: Utah State University Press.

Morris, Ch. (1983). Osnovanija teorii znakov. V: Ju.S. Stepanov (Red.), Semiotika (ss.37-89). Moskva: Raduga.

Mullan, J. (2006). How Novels Work. New York: Oxford University Press.

Myrkin, V. Ja. (1976).Tekst, podtekst i kontekst. Voprosy jazykoznanija, 2, 86-93.

Savenkova, L. B. (2002). Russkaja paremiologija: semanticheskij i lingvokul›turolo-gicheskij aspekty. Rostov-na-Donu: Izd-vo Rost. un-ta.

Selіvanova, O. O. (2010). Lіngvіstichna enciklopedіja. Poltava: Dovkіllja-K.

Selіvanova, O. O. (2017). Suchasna lіngvіstika: naprjami ta problemi. Cherkasi.

Tkachuk, M. (2005). Mihajlo Stel›mah. Peredmova do knigi vibranih tvorіv M. Stel›maha. V: Stel›mah M. (Red.), Vibranі tvori (ss. 3-26). Kiїv: Sakcent Pljus.

Turaeva, Z. Ja. (1986). Lingvistika teksta (tekst: struktura i semantika). Moskva: Prosveshhenie.

Vygotskij, L. S. (1997). Psihologija iskusstva: analiz jesteticheskoj reakcii. Moskva: Labirint.

Zhajvoronok, V. V. (2006). Znaki ukraїns›koї etnokul›turi: slovnik-dovіdnik. Kiїv: Dovіra.

Выготский, Л. С. (1997). Психология искусства: анализ эстетической реакции. Москва: Лабиринт.

Гальперин, И. Р. (2007). Текст как объект лингвистического исследования. Москва: КомКнига.

Дридзе, Т. М. (1984). Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциопсихологии. Москва: Наука.

Єщенко, Т. А. (2009). Лінгвістичний аналіз тексту. Київ: Академія.

Жайворонок, В. В. (2006). Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра.

Колегаєва, І. М. (2014). Мегатекстоваструкторованість прози Оксани Забужко.Одеська лінгвістична школа: координати сучасних пошуків. Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович, 248-259.

Кононенко, В. (2014).Ключові висловлення як текстотвірні знаки художнього дискурсу. Українська мова, 1, 38–50.

Кочан, І. М. (2008). Лінгвістичний аналіз тексту. Київ: Знання.

Кухаренко, В. А. (1988). Интерпретациятекста. Москва: Просвещение.

Лотман, Ю. М. (1998). Об искусстве. Санкт-Петербург: Искусство-СПБ.

Мелерович, А. М., Мокиенко, В. М. (2011). Современная русская фразеология: (семантика – структура – текст). Кострома: Изд-во Костромского ун-та.

Моррис, Ч. (1983). Основания теории знаков. В: Ю.С. Степанов (Ред.), Семиотика(сс.37-89). Москва: Радуга.

Мыркин, В. Я. (1976).Текст, подтекст и контекст. Вопросы языкознания, 2, 86-93.

Савенкова, Л. Б. (2002). Русская паремиология: семантический и лингвокультурологический аспекты. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та.

Селіванова, О. О. (2010). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.

Селіванова, О. О. (2017). Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Черкаси.

Ткачук, М. (2005). Михайло Стельмах. Передмова до книги вибраних творів М. Стельмаха. В: Стельмах М. (Ред.), Вибрані твори (сс. 3-26). Київ: Сакцент Плюс.

Тураева, З. Я. (1986). Лингвистика текста(текст: структура и семантика). Москва: Просвещение.

Фатеева, Н.А. (2010). Синтез целого: На пути к новой поэтике. Москва: Новое литературное обозрение.

Хропко, П. П. (1985). Анатолій Свидницький. Свидницький А. П. Роман. Оповідання. Нариси (сс. 5–26). Київ: Наукова думка.

MATERIALS

V sadu, na gorodі, pasіcі... (1987). / za red. V. D. Davidova. Kiїv: Urozhaj.

Іvanichuk, R. І. (1993). Blagoslovi, dushe moja, Gospoda... L›vіv: Prosvіta.

Korpus ukraїns›koї movi. Rezhim dostupu: http://www.mova.info/corpus.aspx?l1=209

Malik, V. K. (2012). Chornij vershnik. Harkіv: Folіo.

Mirnij, Panas (2018). Hіba revut› voli, jak jasla povnі?. Kiїv: Znannja.

Polozhіj, V. І. (2009). Ostann›ogo rjadka pochatok. Sumi: Unіversitets›ka kniga.

Svidnic›kij, A. P. (2016). Ljuborac›kі: (sіmejna hronіka). Kiїv: Znannja.

Stel›mah, M. P. (1992). Krov ljuds›ka – ne vodicja. Kiїv: Dnіpro.

Chemeris, V. L. (2013). Ol›vіja. Harkіv: Folіo.

Chemeris, V. L. (2005). V suzіr’ї Drakona: Fantastichnі povіstі ta opovіdannja. Dnіpropetrovs›k: Porogi.

Fedorіv, R. M. (2008). Єrusalim na gorah. Kiїv: Gumanіtarna lіteratura.В саду, на городі, пасіці... (1987). / за ред. В. Д. Давидова. Київ: Урожай.

Іваничук, Р. І. (1993). Благослови, душе моя, Господа... Львів: Просвіта.Корпус української мови. Режим доступу: http://www.mova.info/corpus.aspx?l1=209

Малик, В. К. (2012). Чорний вершник. Харків: Фоліо.

Мирний, Панас (2018). Хіба ревуть воли, як ясла повні?. Київ: Знання.

Положій, В. І. (2009). Останнього рядка початок. Суми: Університетська книга.

Свидницький, А. П. (2016). Люборацькі: (сімейна хроніка). Київ: Знання.

Стельмах, М. П. (1992). Кров людська – не водиця.Київ: Дніпро.

Чемерис, В. Л. (2013). Ольвія. Харків: Фоліо.

Чемерис, В. Л. (2005). В сузір’ї Дракона: Фантастичні повісті та оповідання. Дніпропетровськ: Пороги.

Федорів, Р. М. (2008). Єрусалим на горах. Київ: Гуманітарна література.

Загрузки

Опубликован

2021-12-23

Как цитировать

Калько, В. (2021). Українські паремії як репрезентанти текстової категорії інформативності. Mundo Eslavo, (20), 100–115. https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.18501

Выпуск

Раздел

Artículos