Хутір Мотронівка Білозерських-Кулішів у культурному просторі України XIX – XXI століть
DOI:
https://doi.org/10.30827/meslav.22.25377Аннотация
У статті на тлі історії хутора Мотронівка – маєтка Білозерських-Кулішів – розглядається «хуторська філософія» П.Кулиша як складний синтез ідей Руссо, романтичної естетики, ідеології народництва та християнських уявлень. «Хуторська філософія», викладена письменником у його «Листах з хутору», що вийшли на початку 1860-х рр., пов'язана з досвідом життя письменника на власному хуторі у 1850-х роках. Хоча реалії побуту і відносин із кріпаками знаходяться у протиріччі з положеннями його «хуторської філософії», вони стали тим практичним досвідом, який давав письменнику матеріал для його творів. Ідеї «хуторської філософії» Куліша – це не тільки релігійно-філософське обґрунтування позитивного значения «хутору» в історії українського народу, його мови та літератури, але й у певному сенсі історіософська програма розвитку української нації. Ця філософія на останньому етапі творчості письменника стала підґрунтям для його поезії. Так, у збірнику «Хуторна поезія» (1882) теми «хуторської філософії» ув’язуються з власною біографією поета і складають основу його ліричних віршів. А вже після смерті Куліша вийшов ще один збірник незавершених його поем «Хуторні недогарки» (1902), який свідчить про важливість тем «хуторської філософії» для творчої еволюції автора. Трагічна історія хутора Мотронівка, який сам письменник на честь дружини перейменував у Ганнину Пустинь, стала показовою сторінкою в історії України XX-XXI століть з низкою бурхливих подій, що знаменували періоди піднесення чи занепаду її культурного життя.
Скачивания
Загрузки
Опубликован
Как цитировать
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2023 Mundo Eslavo
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution-NonCommercial-ShareAlike» («Атрибуция — Некоммерческое использование — На тех же условиях») 4.0 Всемирная.
Esta obra está bajo una licencia internacional de Reconocimiento-CompartirIgual 4.0 Internacional (CC BY-SA 4.0)
© Univesidad de Granada. Los originales publicados en las ediciones impresa y electrónica de esta Revista son propiedad de la Universidad de Granada, siendo necesario citar la procedencia en cualquier reproducción parcial o total.
1. Salvo indicación contraria, todos los contenidos de la edición electrónica se distribuyen bajo una licencia de uso y distribución “Creative Commons Reconocimiento-CompartirIgual 4.0 Internacional" (CC BY-SA 4.0) ”. Puede consultar desde aquí la versión informativa y el texto legal de la licencia. Esta circunstancia ha de hacerse constar expresamente de esta forma cuando sea necesario.
2. Los autores pueden llegar a acuerdos contractuales por separado y adicionales para la distribución no exclusiva de la versión de la obra publicada en la revista (entre otros, a colgarlo en un depósito institucional o publicándola en un libro) con un reconocimiento de su publicación inicial en esta revista.
3. Los autores tienen permiso y se les anima a difundir su obra online (entre otros, en depósitos institucionales o en su propia página web) antes de y durante el proceso de envío, de manera que pueda llevar a intercambios productivos, así como a una temprana y mayor citación de la obra publicada (Véase The Effect of Open Access).