Іспанські та українські етноніми порівняно з іншими європейськими мовами: етнолінгвістичні та культурологічні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.21145Аннотация
Ця стаття намагається проаналізувати, інтерпретувати та кваліфікувати з історичної точки зору (в деяких випадках навіть з певної етимологічної точки зору, оскільки багато слов'янських етнонімів, як і романські чи германські тощо, мають інше походження), семантичний, стилістичний, функціональний та соціолінгвістичний, певні етноніми. іменники та готові фрази, похідні та фразеологізми етнонімів різного походження, літературні та розмовні, іспанською (у концепції tertium comparationis), українською та іншими мовами (слов'янською, германською, романською), або як неєвреї виразного характеру, зокрема прізвиська, зневажливі найменування та етнофолізми, які відображають за допомогою своїх мовних характеристик (Походження, освіта тощо) та немовні (сприйняття на психологічному рівні) цілий ряд етнокультурних рис і, коротше кажучи, так звані національні чи етнічні стереотипи. Вторинні (переважно метонімічні) значення багатьох неєвреїв є наочними прикладами деонімізації. Існує також велика кількість розмовних найменувань і фразеологічних одиниць з етнонімічними компонентами, які відносяться до певних особливостей етнічного менталітету (тісно пов'язаних з так званою лінгвістичної картиною світу) і особливо значимо проявляються при порівнянні матеріалу з декількох і різних мов, що служить технічно необхідним методом для цього. студія. Вищезазначене порівняння також демонструє різні наслідки контактів між мовами, історичними та Moderna, які в даний час значно посилилися.
Скачивания
Загрузки
Опубликован
Как цитировать
Выпуск
Раздел
Лицензия
Esta obra está bajo una licencia internacional de Reconocimiento-CompartirIgual 4.0 Internacional (CC BY-SA 4.0)
© Univesidad de Granada. Los originales publicados en las ediciones impresa y electrónica de esta Revista son propiedad de la Universidad de Granada, siendo necesario citar la procedencia en cualquier reproducción parcial o total.
1. Salvo indicación contraria, todos los contenidos de la edición electrónica se distribuyen bajo una licencia de uso y distribución “Creative Commons Reconocimiento-CompartirIgual 4.0 Internacional" (CC BY-SA 4.0) ”. Puede consultar desde aquí la versión informativa y el texto legal de la licencia. Esta circunstancia ha de hacerse constar expresamente de esta forma cuando sea necesario.
2. Los autores pueden llegar a acuerdos contractuales por separado y adicionales para la distribución no exclusiva de la versión de la obra publicada en la revista (entre otros, a colgarlo en un depósito institucional o publicándola en un libro) con un reconocimiento de su publicación inicial en esta revista.
3. Los autores tienen permiso y se les anima a difundir su obra online (entre otros, en depósitos institucionales o en su propia página web) antes de y durante el proceso de envío, de manera que pueda llevar a intercambios productivos, así como a una temprana y mayor citación de la obra publicada (Véase The Effect of Open Access).